Офіс Генпрокурора вимагає закрити Херсонський слідчий ізолятор

Представники Офісу Генпрокурора здійснили перевірку ДУ «Херсонський слідчий ізолятор». І дійшли висновку, що в таких умовах тримати ув’язнених неможна.

«В держустанові „Херсонський слідчий ізолятор“ встановлено порушення конституційних прав громадян щодо умов їх тримання, незабезпечення санітарних норм житлової площі на одну особу, а через аварійний стан адміністративних будівель та режимного корпусу наявна реальна загроза життю та здоров’ю в’язнів та персоналу установи», – йдеться у повідомленні на сайті Офісу Генерального прокурора.

Зараз у слідчому ізоляторі функціонує один корпус із трьох. Іншими не користуються з 2014 року. Тоді їхній стан визнали аварійним, а ув’язнених перевели до Миколаївського слідчого ізолятора, а також до дільниць слідчого ізолятора при ДУ «Північна виправна колонія № 90» та ДУ «Дар’ївська виправна колонія № 10». Відтоді у Херсонському СІЗО функціонував тільки корпус № 1. У ньому наразі тримають 427 осіб при ліміті 277.

Житлова площа на особу, що тримається в СІЗО, становить від 1,3 до 1,8 квадратних метри. Це є порушенням ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У травні цього року експертиза визнала стан адмінбудівель та споруди корпусу № 1 незадовільним. Термін їх експлуатації вичерпано.

«Ми маємо припинити порушення прав в’язнів у Херсонському СІЗО, тому мною сьогодні внесено вказівку Міністру юстиції з вимогою негайно вирішити питання щодо припинення використання аварійних приміщень та направлення в’язнів до інших установ попереднього ув’язнення. Їх можна перевести, зокрема, до дільниць слідчого ізолятора при ДУ „Північна виправна колонія № 90“, де перебуває 92 ув’язнених за наявності 140 місць, а також ДУ „Дар’ївська виправна колонія № 10“, ліміт якої становить – 110 осіб, а фактично тримається 55 взятих під варту осіб. Також їх можливо розмістити у Миколаївському та Одеському слідчих ізоляторах», – зазначив заступник Генерального прокурора Олексій Симоненко.

У березні цього року під час моніторингового візиту до Херсонського СІЗО представник Уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи Наталія Бородич так само відзначила численні порушення. Наприклад, у більшості камер ліжка розміщено у три яруси, засуджені працюють безоплатно тощо.

Восени минулого року моніторингова група ХПГ відвідала підпорядковану Херсонському СІЗО Міжобласну спеціалізовану туберкульозну лікарню. Тоді монітори відзначили незадовільні умови тримання в палатах житлових відділень лікарні: «Палати потребують ремонту, вікна – старі дерев’яні, завішені фольгою та ганчір’ям. На стелях подекуди видні цвіль та сліди минулих затоплень».

Нагадаємо, 31 січня 2020 року ЄСПЛ ухвалив пілотне рішення у справі Сукачов проти України, в якому наголосив на існуванні структурної проблеми щодо неналежних умов тримання під вартою в пенітенціарних установах України. У справах, де ЄСПЛ визнав порушення Україною статті 3 Конвенції (Заборона катування), здебільшого йдеться про такі повторювані проблеми української тюремної системи, як неналежні санітарно-гігієнічні умови, освітлення та вентиляція, комахи та пліснява у камерах, обмежений доступ до душу та прогулянок, відсутність усамітненості при використанні туалету тощо.

Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»