Сергій Горбатюк про розслідування справ Майдану

Цього року до суду надійшло 27 завершених справ, пов’язаних із подіями Революції гідності, про підозру повідомлено ще 33 особам. Про це в інтерв’ю «Тижню» розповів голова Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк.

«Наш Департамент передав до судів провадження щодо 21 особи. Інші органи передали щодо семи. Тобто 2017 року до суду надійшло 27 завершених справ. Цього самого року повідомлено про підозру ще 33 особам: це 18 працівників органів внутрішніх справ, 3 прокурори, 11 тітушок, 1 працівник суду», – повідомив він.

За словами Горбатюка, за весь час розслідувань про підозру повідомили 26 слідчим, 16 прокурорам і 16 суддям. Щодо 13 суддів, 21 слідчого і 12 прокурорів до суду передані обвинувальні акти. Але жодного обвинувального вироку немає.

«Натомість маємо виправдувальний вирок по судді, що засудив автомайданівця (провадження направлялося до суду прокуратурою міста Києва). У провадженнях простежується банальне небажання розглядати їх у судах. Так, це практика щодо більшості проваджень, але насамперед ідеться про епізоди незаконних затримань протестувальників, повідомлення їм про підозру, зокрема через підробку документів, незаконні арешти», – сказав він.

Горбатюк розповів, що зараз у розшуку у справах Майдану, які веде Департамент спеціальних розслідувань ГПУ, перебуває 91 особа, розслідується понад 100 кримінальних проваджень.

«Зараз у розшуку, якщо мова про справи, які веде наш Департамент, перебуває 91 особа. Ми розслідуємо загалом понад 100 кримінальних проваджень. Це понад 3,4 тис. епізодів злочинних дій, які об’єднані в ці провадження», – сказав Сергій Горбатюк.

За його словами, ці провадження Департамент групує за подіями. Розгін студентів 30 листопада, де загалом 130 постраждалих, об’єднано в одне провадження. І так з усіма іншими епізодами: події на Грушевського та 18 лютого, штурм Майдану, розстріли 20 лютого, тітушки, убивства й поранення правоохоронців.

Він зауважив, що є і окремі епізоди, що вчинялися не під час піків протистояння. Наприклад, побиття Чорновол, викрадення та катування Вербицького, Луценка.