Вони мали бути на волі…

До Харківської правозахисної групи звернулися по допомогу відразу четверо засуджених: Коваленко Михайло Юрійович, Ведькал Олександр Іванович, Осипенков Віталій Петрович та Фофонов Олекскнадр Сергійович.

Усі вони на сьогоднішній момент відбувають покарання на тимчасово окупованій території – у Донецькій виправній колонії № 124 (м. Донецьк).

У різний час суди України винесли ухвали щодо зарахування їм у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення за правилом «день – за два» (славнозвісний «Закон Савченко»). Відповідно, строки ув’язнення цих засуджених значно скоротилися. І вони мали б бути вже звільнені, відповідно до рішень судів.

Однак фактично такого звільнення не відбулося. Незаконні збройні формування «ЛНР» та «ДНР» відмовляються визнавати рішення судових органів України, вказуючи, що між Україною та терористичними угрупуваннями відсутній міжнародний договір про правову допомогу (цікаво, яким чином такий договір мав би бути укладений?). Через це засуджені у Донецькій виправній колонії продовжують відбувати покарання, термін якого вже сплив, замість того, щоб нарешті повернутися додому.

Засуджені неодноразово зверталися до державних органів України з приводу вирішення питання щодо їх звільнення. Зокрема, просили про їхню першочергову передачу з тимчасово окупованої території до інших регіонів України. Однак допомоги в цьому так і не отримали.

Ми вимагаємо вжити усіх можливих заходів для переведення цих засуджених з тимчасово окупованої території до інших регіонів України або їхнього звільнення. Вважаємо неприпустимим продовження тримання їх під вартою, що суперечить Статті 5 Конвенції. Зазначаємо, що органи державної влади приділяють вкрай мало уваги долі таких засуджених, хоча вони перебувають у неналежних умовах, страждають від психологічного тиску з боку терористів, від холоду та голоду в колоніях тощо.

З дозволу цих засуджених, публікуємо копії ухвал судів про зарахування строків попереднього ув’язнення за «Законом Савченко».

Примітка. Після початку Антитерористичної операції на Сході України, більш ніж 16 тисяч засуджених опинилися під контролем незаконних збройних формувань. Це відбулося через те, що державні службовці Міністерства юстиції України кинули напризволяще установи виконання покарань на окупованій території, а самі евакуювалися. Засуджених вони не вивезли (окрім однієї установи виконання покарань у Луганській області). Наступні п’ять років переведення засуджених відбувалося під егідою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Однак більша частина засуджених так і залишилася на тимчасово окупованій території.