Як нам стало достеменно відомо, 27 березня 2019 року у Слов’яносербській виправній колонії № 60 максимального рівня безпеки (для утримання чоловіків, які відбувають покарання повторно, а також засуджених до довічного позбавлення волі), що розташована на тимчасово окупованій території Луганської області, відбулося звіряче масове побиття засуджених із застосуванням «спецназу», груп швидкого реагування (чи як правильно називається група озброєних людей?), які з 9:00 ранку до орієнтовно 15:00 години дня «гамселили» засуджених, знущались і принижували. Найбільш постраждали засуджені до довічного позбавлення волі. З них знущалися найдовше. Крики і стогін лунали протягом дня немов у пеклі.
А все нібито сталося через те, що останнім часом збільшилася кількість засуджених, що відбувають покарання на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, які звернулися з офіційними заявами до Уповноваженого Верховної Ради Людмили Денісової про переведення їх для подальшого відбування покарання на підконтрольну Україні територію.
Нагадаємо, що зусиллями Омбудсмена останнім часом у місті Щасті відбулася передача 60 засуджених з тимчасово окупованої території Луганської області на підконтрольну уряду України територію для продовження ними відбування покарання.
«За останні три місяці нам вдалося перемістити з непідконтрольної уряду України території Луганської області 135 ув’язнених, 22 з яких вже звільнено у зв’язку із закінченням строку відбування покарання. […] Наш наступний візит до Луганської області заплановано на кінець квітня. Ми знову заберемо 60 ув’язнених», – зазначила Людмила Денісова
Ми вже писали про установи виконання покарань у Луганській і Донецькій областях. З 36 пенітенціарних закладів, що розташовані на території Луганської і Донецької областей, 28 містяться на території, що перебуває на непідконтрольній Україні території – це від дванадцяти до п’ятнадцяти тисяч осіб. Ми наголошуємо, що всі ці особи фактично опинилися у стані заручників.
Мало того, в установах виконання покарань на не підконтрольній Україні території неможливо перевірити інформацію про порушення прав людини, зафіксувати факти катувань і вимагати проведення ефективного розслідування. Там не працює НПМ (національний превентивний механізм Омбудсмен плюс громадськість), туди не потрапляють зі своїми візитами представники Європейського Комітету з запобігання катувань, представники моніторингових місій ООН, я вже не кажу про візити без попереджень відповідно до статті 24 КВК України.
Відомо лише, що гуманітарній місії Червоного Хреста до цих установ час від часу вдається передавати гуманітарні вантажі, які не відомо як розподіляються і використовуються.
Отже, для засуджених Луганської області звернутися з проханням про переведення для відбування подальшого покарання на територію підконтрольну Україні є небезпечним!
Проект ЄС «Боротьба проти катувань, поганого поводження та безкарності в Україні»
Щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном