Моніторинговий візит до Роменської виправної колонії № 56

Загальна інформація

Роменська виправна колонія № 56 – це установа виконання покарань максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, які засуджені до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі. Колонія заснована у 1959 році на місці спиртового заводу. На сьогодні в колонії відбувають покарання 594 засуджених, чисельність адміністрації складає 287 осіб.

Колонія розташована у с. Перехрестівці (Сумська область). Найближчий великий населений пункт – м. Ромни, до якого трохи більше 12 кілометрів. До колонії можна дістатися автомобілем або одним із автобусів, які проїжджають повз населений пункт по трасі.

Промислова зона

Промислова зона колонії складається з чотирьох окремих ділянок виробництва: автослюсарної майстерні, деревообробного цеху, швейного цеху, підсобного господарства.

Також працює котельня. На території колонії функціонує промислово-технічне училище, по закінченню якого засуджені мають можливість отримати одну з чотирьох спеціальностей, серед який зварник та автослюсар, достатньо престижні та затребувані спеціальності. В училищі навчається 39 осіб. Заняття проводяться раз у два дні до обіду. За аналогічним графіком відбуваються практичні заняття на виробництві.

Австослюсарна майстерня – це декілька великих приміщень з підготовки автомобіля до фарбування та малярне відділення. На момент візиту моніторів у майстерні працювало десь шість засуджених. Умови їх праці не відповідали нормам. Так, у приміщення майстерні майже не потрапляло природне світло. Засуджені, що підготовлювали автомобіль до фарбування, працювали без спецодягу та спецзасобів (як мінімум маски чи респіратора та рукавиць), натомість умови праці вирізнялися надмірним пилоутворенням.

У малярному відділенні дуже спекотно та душно. Стоїть сильний запах фарби. Дихати майже неможливо. А засуджені перебувають без масок та респіраторів. На вимогу моніторів респіратори показують, але респіраторів лише два, а працівників – троє. Приміщення обладнане примусовою вентиляцією, але на момент візиту вона не працювала, засуджені вмикають її за вимогою.

Подібна ситуація також спостерігається у деревообробному цеху та котельні. Там багато пилу та сморід. Засуджені однак працюють там без масок та рукавиць. За словами адміністрації, спецодягу ні у кого з працівників немає, але масками та рукавицями вони забезпечені, однак самі відмовляються їх вдягати. Стоїть постійний сильний гуркіт, відчувається вібрація, але навушники на пилорамі працівникам також не видаються.

Краща ситуація у швейному цеху. Засуджені там шиють сумки. На момент візиту приміщення було більш-менш провітрене. Місця для роботи достатньо. Сторонніх запахів немає.

Разом з тим, жодний із працівників не зміг точно назвати розмір своєї заробітної плати. Частина з них вказувала, що він залежить від виробітку та складає 200–300 гривень. Інші відмовлялися називати цифри взагалі. Кількість працівників також залишилася невстановленою. Під час огляду території представник адміністрації колонії назвав цифру у 36 осіб, але заповнюючи на прохання моніторів загальну інформацію про установу, у графі «кількість працюючих» вказали 22 особи, з них 13 – на виробництві. Монітори не можуть це достеменно стверджувати, але на їхній суб’єктивний погляд, вони бачили на виробництві більше ніж 13 засуджених. Крім того, один із працівників обмовився, що на підприємстві існує дві зміни. Перша починається о 8-ій ранку та триває до 4-ої години вечора. Адміністрація колонії стверджує, що другої робочої зміни в установі немає.

Мала кількість тих, що працюють на виробництві, за словами адміністрації, пов’язана з відсутністю державного замовлення.

Житлова зона

Засуджені в колонії розміщуються у десяти відділеннях барачного типу для засуджених на певний строк та двох відділеннях камерного типу для засуджених до довічного позбавлення волі.

Відділення для засуджених на певний строк перебувають у задовільному стані. Засуджені живуть у кімнатах, розрахованих на шість–десять чоловік. На жаль, більшість ліжок у колонії залишаються двоповерховими. Норми житлової площі виконуються не завжди. Адміністрація колонії визнає, що проблема існує, але змінити щось вона не в силах. Нові корпуси для засуджених будувалися у 2004 році. Тоді вони відповідали нормам житлової площі, які були встановлені у державі. Але з часом норми виросли, а разом з ними виросла і кількість засуджених у колонії. Крім того, в Україні зменшилася кількість установ виконання покарання з подібним режимом, в тому числі і через конфлікт на Донбасі. Як результат, виникло перенаселення.

Кожне з відділень обладнано кімнатою психологічного розвантаження, санітарним вузлом, кухнею. Обладнання перебуває у різному стані: так, в одному з відділень туалетні кімнаті повністю відремонтовані, в іншому – потребують термінового переобладнання.

На день візиту моніторів у корпусі для довічно позбавлених волі тривав ремонт. Там відбувають покарання 129 осіб, які розміщуються у дво- та чотиримісних камерах. Адміністрація проводить ремонт коридору, заміну електропроводки. У камерах встановлені пластикові вікна, є можливість провітрити кімнату. Засуджені на умови тримання в установі не скаржилися. Однак монітори помітили, що у засуджених немає доступу до питної води.

Харчовий блок

На момент прибуття моніторів у колонії як раз закінчився обід. У той день засудженим давали кашу та курку. Але, за словами, деяких опитаних засуджених, м’ясо в раціоні буває не завжди. На вечерю обіцяли приготувати рибу (сардинелу).

Харчовий блок чистий. Засуджені, які там працюють мають санітарні книжки. Але при їх огляді виявилося, що у частини засуджених санітарні книжки прострочені, в одного засудженого – взагалі не заповнена. У колонії діє гарячий цех, холодний цех, своя пекарня. У пекарні за добу випікають 21 піддон хлібу по 21-ій хлібині.

Частина засуджених отримує харчування за дієтами 8-А, 8-Б, 7.

Їдальня колонії обладнана рукомийниками для гігієнічних процедур перед вживанням їжі. Вода у рукомийниках була, але мила не було. За словами адміністрації, мило змилили за обід, ввечері покладуть нове.

Медична частина

На день візиту у медичній частині колонії перебувало вісім осіб. На лікування вони не скаржилися, медичні препарати їм надавалися. Адміністрація колонії вказала, що ліків загалом достатньо, але є проблеми з фінансуванням – востаннє гроші вони отримували в березні, тож чекають нових надходжень.

Штат лікарів укомплектований повністю: є лікар-терапевт, психіатр, стоматолог, нарколог. Стоматологічний кабінет обладнаний добре, стоматологічна установка – нова. Палати перебувають у задовільному стані: у кожній палаті є рукомийник. Ремонт несвіжий, але приміщення охайні.

Банно-пральний комбінат

Засуджені приймають душ у колонії за розкладом. Душова кімната відремонтована, але між кабінами взагалі відсутні перегородки. За словами адміністрації, раніше перегородки були, але їх зняли для реконструкції. Перегородки були по груди, а тепер планують встановити більш висок. Але на даний момент перегородок немає. Скільки існує така ситуація адміністрація сказати не змогла. Як і повідомити, скільки ще потрібно часу для відновлення.

При банно-пральному комплексі також працює перукарня, яку засуджені можуть відвідувати з понеділка по п’ятницю.

У колонії діють дві пральні машини, ще дві машини куплені, але поки що не встановлені. Одна пральна машина списана і потребує ремонту. На думку моніторів, дві пральні машини – мало на колонію, де відбувають покарання майже шістсот чоловік.

Дозвілля

Засуджені, які відбувають покарання у колонії, мають змогу записатися у бібліотеку, книжковий фонд якої складає майже шість тисяч примірників. У бібліотеці є правова література з постійними оновленнями, художня література. Ті, хто засуджений до довічного позбавлення волі, також мають змогу читати книжки. Бібліотекар приходить до них і отримує замовлення за жанрами літератури. Однак ведення карток на таких засуджених лишилося незрозумілим, оскільки на всіх них заведена лише одна картка.

У колонії є асфальтоване футбольне поле, де засуджені можуть проводити дозвілля. Також діє вокально-інструментальний ансамбль «Імануїл». Святкові заходи проводяться у клубі, але його актова зала дуже мала і вміщує приблизно 100 чоловік, що явно недостатньо для такої великої колонії.

На території діє православний храм, де проводяться різноманітні ритуали, зокрема, дуже часто – вінчання. Засуджені мають змогу сповідувати одну з 12 різних релігій, звертаючись до однієї з шести конфесій. Діє спеціальна молитовна кімната, де проводяться зустрічі засуджених зі служителями церков.

Загальне враження

Колонія загалом справляє враження задовільне, але перебуває у трохи занедбаному стані. Недостатнє фінансування призводить до поганих матеріально-побутових умов тримання, недотримання норм житлової площі на засудженого. Паралельно існують проблеми, які можна вирішити без значних фінансових вкладень, як-то забезпечення питною водою або мийними засобами, встановлення перегородок між душовими кабінами. Недопустимими є умови праці в промисловій зоні колонії, які можуть швидко погіршити стан здоров’я працівників. Також викликає розумні сумніви схема оплати праці засуджених, кількість засуджених, які дійсно працюють. Адміністрації слід уважно стежити за вчасним оформленням медичних книжок для засуджених.

Водночас, моніторинговий візит запам’ятався прихильним відношенням адміністрації до моніторів. Адміністрація жодним чином не перешкоджала візиту та не затримувала моніторів на вході, щоби «виграти час та щось приховати». Монітори змогли приступити до огляду установи майже відразу після прибуття до неї. Крім того, відносини між керівництвом та засудженими видаються лояльними.

23.05.2018