Артилерійські обстріли, «живі щити» з мирного населення: звіт про воєнні злочини передали в Гаагу

22 лютого правозахисники з ГО Truth Hounds презентують звіт, що включає транскордонні атаки з території РФ, удари сторін конфлікту по мирному населенню та використання цивільного населення як «живого щита». Також правозахисники вже передали звіт до Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі.

Вікторія Єрмолаєва: Що це за звіт і як довго ви його складали?

Роман Авраменко: Цей звіт присвячений атакам на цивільні об’єкти та цивільну інфраструктуру на Сході України. Ми збирали матеріали для нього протягом двох років – із вересня 2015 року до вересня 2017 року. За цей час ми здійснили 24 тижневі польові місії в зону конфлікту на Донбасі, відвідали 39 населених пунктів, опитали 297 свідків і задокументували більше двох сотень атак із використанням артилерії, а також озброєння броньованих машин, танків, БМП, легкого і важкого піхотного озброєння (міномети, гранатомети, снайперські ґвинтівки та кулемети).

Вікторія Єрмолаєва: Як фізично це відбувається? Чи складно документувати такі факти і що ви брали за докази?

Роман Авраменко: Ми моніторимо ситуацію, читаємо новини. Найкращим джерелом є сайт поліції Донецької області – звіти доволі детальні та оперативні. Після того, як ми набрали певну кількість інформації по конкретному населеному пункту, організовуємо польову місію.

Виїжджаємо безпосередньо на місце, де відбувся обстріл, шукаємо свідків, які бачили ці атаки, в цей час не перебували в бомбосховищі, могли дати нам цінну інформацію: що саме відбулося, звідки було чути звуки пострілів, спалахи, скільки часу проходило між звуком пострілу та звуком розриву, які наслідки, жертви, руйнування, які є документи, висновки комісії, яка, наприклад, приходила оцінювати пошкодження цивільного майна. За основу ми беремо покази свідків, детально опитуємо їх.

Також ми здійснюємо фото- та відеофіксацію місць розривів, щоб додатково оцінити, звідки було здійснено атаку, який тип зброї використовувався, оглядаємо залишки снарядів, сліди, залишені осколками після розриву.

Все це збирається, після чого ми робимо оцінку та можемо дати висновок: принаймні, яка сторона була відповідальна за цю атаку. Наступним етапом повинен бути пошук безпосереднього виконавця цієї атаки.

Вікторія Єрмолаєва: Скільки було задокументовано артилерійських обстрілів?

Роман Авраменко: Ми задокументували 208 обстрілів, які призвели до загибелі 100 цивільних, а також поранення 163 мирних мешканців. Це те, що зробила лише наша маленька команда протягом 24 польових місій.

Кожна атака задокументована максимально детально. Ми використовували всі можливі засоби, щоб підтвердити, кілька разів перепідтвердити інформацію, яку ми отримали від свідків.

Документування базується на стандартах Міжнародного кримінального суду, для якого ми в першу чергу і збираємо ці докази. Наша задача – щоб Міжнародний кримінальний суд почав офіційне і повне розслідування щодо ситуації в Україні, друга задача – підтвердити наявність конфлікту міжнародного характеру – міжнародного збройного конфлікту, щоб суд міг включити в свою юрисдикцію більшу кількість воєнних злочинів. Третє – ми маємо надати майбутнім слідчим повну інформацію щодо того, що відбулося.

Вікторія Єрмолаєва: Які саме факти задокументовані в контексті використання цивільного населення в якості «живого щита»?

Роман Авраменко: Використання «живого щита» – це практика розташування воєнних об’єктів, персоналу чи техніки в безпосередній близькості до цивільних об’єктів або до густонаселених територій. У цей звіт було включено не так багато фактів. Наприклад, коли була атака, спроба «ДНР» захопити місто Мар’їнка 3 червня 2015, то в одній із шкіл Мар’їнки розташувався український батальйон, який прибув на посилення позицій українських сил в Мар’їнці.

Зафіксовано біля десяти фактів використання цивільних у якості «живого щита», але деякі з них, що не були включені в цей звіт, і досі продовжуються.

До прикладу, всім відома ситуація в Авдіївці, коли прямо посеред багатоповерхової забудови розташований блокпост та казарми українських вояків, які в 2014 році прийшли на місце колишнього блокпосту «ДНР» і там досі залишаються. Це наражає на сильну небезпеку мешканців міста Авдіївка.

Минулої зими відбувалися масові обстріли цього міста. Ми під час обстрілів були в місті та документували через кілька хвилин після розриву. Розташування такого об’єкта серед густонаселених територій, що не несе крайньої військової необхідності, і є використанням «живого щита».

Скорочену текстову версію підготувала Катерина Халецька.