Ця установа виконує функції слідчого ізолятора та має дільницю для утримання засуджених довічно. В порівнянні з іншими установами, де утримуються довічники, ця має найбільшу кількість таких засуджених.

На передодні новорічних свят в усіх сферах і галузях людської діяльності підбивають підсумки роботи за рік – на що очікували й чого досягли. Ми звітуємо за десятиліття.

Без визнання державою судових помилок минулого та їх виправлення, неможливо побудувати майбутнє, неможливо реалізувати та завершити справжню реформу прокуратури і судової гілки влади.

Або роздуми на тему, чому держава залишила близько тисячі своїх громадян повільно помирати в неволі. Мова піде про засуджених за радянським законодавством до вищої міри покарання.

Люди не просто втомилися чекати відновлення справедливості та повернення на свободу, вони фізично не витримують, повільно, але впевнено продовжують помирати… Встигніть повернути людям віру у справедливість!

Справа Володимира Панасенка може стати вагомим каталізатором одужання нашої хворої судової системи. Справедливим бути легко! Влада утверджується справедливістю!

Правозахисники називають його жертвою правосуддя № 1 в Україні. Абсолютно всі обставини події злочину, за який його засуджено до довічного позбавлення волі, достеменно відомі до найменших деталей. Будь-яка причетність засудженого до інкримінованого йому злочину повністю виключається.

27 листопада 2018 року виповнилося рівно 12 років, як Володимир Панасенко перебуває в ув’язненні без жодного доказу його провини. Будь-яка причетність засудженого до інкримінованого йому злочину повністю виключається.

Сьогодні, 24 вересня, в ІА «Главком» відбулася прес-конференція на цю тему. Законопроект № 2033а називають ще «законопроектом останньої надії», тому що для осіб, засуджених до позбавлення волі, у тому числі й довічно, за радянським КПК, не існує жодної національної процедури, жодного шансу на перегляд рішення справедливим судом.

Виходом може бути ухвалення Законопроекту № 2033а, який дійсно є останньою надією для таких, як Іван Покотило і багатьох інших в’язнів, вироки щодо яких викликають розумний сумнів. Слово за народними обранцями.

Володимир Панасенко та його захисники не вимагають звільнення – вони хочуть перерозгляду справи. Та в нашій державі й досі немає такого механізму для довічно засуджених. На цьому наголосили в Конституційному суді. Дивіться сюжет телеканалу ЧП.INFO.

Колегія суддів Апеляційного суду Вінниці відхилила прохання адвокатів про дострокове звільнення довічно засудженого 13 років тому Володимира Панасенка, якого правозахисники вважають безневинно покараним.

Про ситуацію стосовно довічних ув’язнень в Україні, а також про перший можливий випадок у країні, коли щодо довічно засудженого може бути застосоване умовно-дострокове звільнення в ефірі «Громадського радіо» розповідає Андрій Діденко.

Чому ж Україна вже багато років не спроможна реалізувати звільнення заручників суддівського свавілля?!